food at banquet table

Їжа. Загальний погляд. Що і як правильно їсти та пити


Згідно з правилами етикету, сидячи за столом треба тільки зап’ястям спиратися на його край. Жінка може ненадовго опертися на стіл ліктем. Не слід скачувати хлібні кульки, грати приладами, чаркою, звертати край скатертини в трубочку, протягувати у всю довжину ноги під столом.

Жінки, що фарбують губи, повинні витирати їх паперовими серветками, а не полотняними.

Під час прийому їжі не слід розставляти лікті й низько схиляти голову над тарілкою. Голову тільки злегка нахиляють і на цю висоту підносять вилку або ложку. Не слід дути на гарячу їжу і напої, чавкати, прицмокував і присьорбувати. Пити також потрібно беззвучно.

Їжа. Загальний погляд. Що і як їсти та пити

Сьогодні «амплуа» ножа на обідньому столі стало значно ширше, ніж було колись. Люди старшого покоління з жахом дивляться на те, як ріжуть ножем, наприклад, млинці або млинчики. Але це припустимо. Можна також користуватися ножем для рубаного шніцеля, картопляних оладок, овочевих котлет, в крайньому випадку навіть для вареників. За бажанням можна обійтися однією вилкою.

Цілком виключається використання ножа до макаронів, вермішелі, локшини, солянці, мізків, омлету, пудингу, желе, овочів. Ці блюда їдять тільки вилкою.

Після їжі ніж і вилку складають у тарілці паралельно, ручками в праву сторону. Коли передбачається, що ті ж прилади будуть використані при наступному блюді, їх кладуть на стіл.

Якщо ви користуєтеся ножем і виделкою, то увесь час тримаєте вилку в лівій руці, ніж у правої, не перекладаючи їх з руки в руку.

У випадках, коли до їжі запропонований який-небудь напій, варто раніше проковтнути те, що знаходиться в роті і тільки потім запити. Добре до цього протерти губи серветкою, щоб не залишати на склянці жирних плям.

Некрасиво доливати з пляшки тільки собі. Взявши пляшку або графин, спочатку запропонуєте сусідові по столі.

Неввічливо вибирати з порцій найкраще, що лежать на блюді. Беріть той шматок, що лежить до вас ближче.

Не слід вмочати хліб у соус, але вже якщо немає сил втриматися, допомагайте собі при цьому виделкою, а не пальцями. У будь-якому випадку не витирайте тарілку хлібом насухо.

Якщо в сільниці немає ложечки, сіль набирають кінчиком свого ножа, але ніж при цьому повинен бути чистим.

Не можна сідати до столу з сигаретою, а на домашніх прийомах курити між блюдами. Дозволити собі закурити можна тільки після повного частування, під час кави. У самому крайньому випадку між останнім блюдом і десертом — звичайно в цей момент буває невелика перерва з нагоди зміни приладів. Але краще почекати, поки не запропонують господарі.

Сидіти за столом треба прямо, але не так, немов ви «аршин проковтнули, або знак запитання». Не можна класти на стіл лікті, особливо якщо ви тримаєте ніж або вилку. При їжі сидять, трохи нахилившись над столом, така ж поза залишається і коли ви п’єте. Ложку, якої їдять суп, тримають у правій руці, до рота її підносять ледве навскіс. Деякі види супів, бульйони й фруктові холодні супи, які подають у чашці, їдять десертною ложкою. Блюда з гарніром і печеню їдять ножем і виделкою. Ніж тримають у правій, вилку в лівій руці.

Прилади тримають за кінчик ручки, а не посередині. Ножем варто лише різати їжу, у жодному разі його не можна брати в рот. Деякі страви, які можна не різати, наприклад, омлет, яєчню, їдять тільки вилкою. Її тримають у правій руці й допомагають при їжі шматочком хліба, який тримають у лівій руці. Закінчивши прийом їжу, ніж і вилку кладуть на тарілку поруч один з одним паралеллю на знак того, ви вже більше їсти не будете. Якщо ви ще не закінчили їсти, прилад схрещують, ніж вправо, вилку вліво. Поруч із тарілкою кладуть серветку, паперову або із тканини. Звичайно її тільки прикладають до рота, роблять це перед тим, як пити, щоб на склі не залишилися сліди від жирних губ. Якщо за столом сидять не палять, то куріння за столом виключається.

Як що слід їсти?

Сидячи за столом, не ріжемо хліб ножем, а відламує маленькі шматочки від шматка, узятого з хлібниці.

Закуски, наприклад, якщо це шинка, не кладіть її на шматочок хліба. Шинку потрібно їсти ножем і вилкою, невеликі шматочки хліба можна намазувати маслом. Масло при цьому беремо помалу з маслянки на край власної тарілки.

Більш вільно обходимося з хлібом при сніданку. Можна шматок хліба намазати маслом і відкушувати від шматка. Хліб, намазаний маслом, не ріжемо ножем.

Під час сніданку на такий шматочок хліба краще покласти шинку або сир, це буде вже бутерброд, який можна розрізати навпіл, щоб було зручніше їсти. Такий бутерброд допустимо єсти з тарілочки, користуючись ножем і виделкою.

Канапки «буфетні», як правило, їмо без приладів, таке їхнє призначення. Але, зрозуміло, якщо це бутерброд «на один зубок». Іноді ж Буфетний бутерброд виявляється цілої пірамідою, і вона, звичайно, розпадається в руках, не вміщується в роті. Немає іншого виходу, як покласти такий бутерброд на тарілку і використовувати ніж і виделку. Якщо останніх поруч не виявиться, що ж, рятуємося паперовими серветками.

Сушки і сухарі можна вмочити в чай або молоко, тільки перебуваючи в родинному колі.

Ковбаса, якщо подана неочищеною, то кожен шматочок очищаємо на тарілці ножем і виделкою. Суху ковбасу їмо зі шкіркою. Сосиски в тонкій шкірці можна з’їсти разом з нею. Товсту шкірку краще зняти.

Паштет — відокремлюємо шматочок виделкою. Намазувати паштет на хліб можна тільки в сімейному колі.

Яйце «всмятку» вставляємо в чарочку, потім краєм ложечки вдаряє близько до верхівки і знімаємо її. Такий рух має бути швидким та енергійним, інакше верхівка не відскочить. Але якщо саме так і сталося, можна її зняти пальцями, біда невелика. Їдять яйце ложечкою.

Яєчню можна їсти ложечкою або вилкою в залежності від консистенції.

Супи часто змушують розгубитися: як нахиляти тарілку — від себе або до себе. Зовсім не нахиляється тарілку, просто невелика кількість супу залишається в тарілці. У родинному колі можна злегка нахилити тарілку від себе. Ні під час їжі, ні після їжі ложку із супу не кладемо на стіл, залишаємо її в тарілці.

Бульйони, супи, які подаються в чашках, п’ємо, як пили б каву або чай, не користуючись ложкою. Ложку використовуємо, коли хочемо виловити плаваючі в супі грінки, яйце, шматочки м’яса. Але якщо суп поданий у чашці з двома вушками, користуємося ложкою.

Курка в бульйоні — одночасно перше і друге, так що їмо ложкою з тарілки спочатку бульйон, потім шматочки курки з допомогою виделки і ножа.

Риба як у холодному, так і в гарячому вигляді не допускає ножа. Виключно користуємося ножем для маринованого оселедця.

Якщо до рибного блюда подані спеціальні прилади — лопатка і вилка, то лопатку беремо в праву руку (грає роль ножа), вилку в ліву. Виделкою притримуємо шматочок, лопаткою відокремлюємо кістки. Якщо подаються дві виделки, то права використовується для відділення кісток, лівою ж відправляємо шматочки риби в рот. В крайньому випадку, якщо в нашому розпорядженні є тільки одна виделка, її беремо в праву руку, у ліву — шматочок хліба. Тепер хліб служить для притримування шматочки риби, а виделка — для відділення кісток, з її допомогою підносимо шматок до рота.

Якщо на нашій тарілці виявиться риба повністю (варена або копчена), то спочатку відокремлюємо від скелета верхню частину філе, з’їдаємо, потім відокремлюємо хребет і кісточки, відкладаємо на бік, потім з’їдаємо другу частину. Після того як ми впораємося з цим блюдом, на тарілці повинен залишитися порівняно естетичний «натюрморт» у вигляді рибного скелету.

Риб’ячу кісточку, що опинилася в роті, непомітно кладемо кінчиком язика на виделку.

Раків неможливо з’їсти без допомоги пальців і, хоча це просто знущання над цивілізацією, тут нічого не поробиш.

Птицю їдять за допомогою ножа і виделки. При цьому не обов’язково в поті чола жонглювати на тарілці приладами, прагнучи будь-що-будь повністю видалити кісточки. Треба змиритися з тим, що при кісточці залишиться трохи м’яса. У домашніх умовах можна дозволити собі взяти курячу ніжку в руку.

М’ясо з овочами — страва проблемна. На сьогодні у світі існують такі, що суперечать один одному рекомендації, як їсти таке блюдо. Згідно з першою м’ясо слід нарізати на дрібні шматочки і відкласти ніж. По друге — ні на хвилину не можна випускати з правої руки ножа, з лівої — вилки. Першим правилом керуються американці. У європейському розумінні цей спосіб далекий від елегантності. Дотримуючись другого, буде правильним відрізати шматочок м’яса, притримуючи його виделкою, оберненою виїмкою вниз. На відрізаний шматочок м’яса, наколотий на виделку, накладаємо картопляне пюре, яке тут тримається цілком нормально. Вилку з цим гарніром несемо до рота. А якщо, окрім м’яса та картоплі, є ще горошок або інші «неспокійні» овочі? Горошок на шматочку м’яса не втримається, тому в кожного з’являється відверте бажання відкласти ніж, взяти вилку в праву руку, з’їсти трохи горошку, і взяти вилку в ліву руку і т. д. Що ж робити?

Перший вихід: притримуючи виделкою м’ясо, відрізаємо шматочок, потім вилку з цим шматочком повертаємо виїмкою вгору, в неї накладаємо горошок і, весь час тримаючи її в лівій руці, підносимо до рота.

Другий вихід: тримаємо вилку черевцем вгору, на відрізаний шматочок м’яса накладаємо горошку стільки, скільки втримається. З’їдаємо все м’ясо, потім, тримаючи вилку вже в правій руці, доїдаємо горошок (зверніть увагу: горошок не накладає виделкою, а набираємо на неї, як на лопатку). Якщо картопля подана цілою, її не слід розчавлювати на тарілці.

Салат, поданий до м’яса на окремій тарілочці, їмо з цієї ж тарілочки, набираючи потроху в черговості з тим, що лежить на основній тарілці. Зелений салат, наскільки це можливо, не слід різати ножем. Якщо він поданий так, що листя занадто великі, то розрізаємо їх вилкою або акуратно наметуємо (намотуємо) на неї листя, намагаючись не залишати на підборідді струмків сметани.

Спагетті, або макарони-соломку, дуже складно тобто так, щоб це виглядало красиво. Існують три способи для того, щоб гідно впоратися з цим італійським блюдом.

Перший полягає в користуванні виделкою і ложкою. Ложку тримаємо в лівій руці. Край ложки опускаємо в тарілку, на виделку наметовому макарони у поглибленні ложки. Намотавши на вилку трохи макаронів, ложкою відрізаємо цю порцію від решти.

Другий спосіб: вилку тримаємо як ніж, приготовлена для розрізання. Опускаємо вилку в гущу макаронів і піднімаємо їх нагору, відокремлюючи невелику порцію. Потім знову опускаємо вилку з макаронами в тарілку, тут наметовому їх на вилку і швидко відправляємо в рот.

Використовуючи третій спосіб, наколює макарони на виделку, яку тримаємо вертикально, і в такій позиції наметуємо на неї відповідну нашим можливостям порцію. Основне правило: набирати на вилку не більше двох-трьох ниток макаронів.

Солодке тісто добре їсти вилочками, спеціально для цього призначеними. Якщо таких немає, можна користуватися ложечкою.

Сухі тістечка, пряники, пряники можна брати руками.

Яблука та груші, щоб їсти їх красиво, вимагають деякої еквілібристики. Для цього нам потрібні ніж і вилочка. Плід розрізаємо на четвертинки, а потім, взявши скибочку на виделку, знімаємо ножиком шкірку, особливої майстерності вимагає вміння втримати при цьому предмет нашої ласощі на вилці. Потім, очищений шматочок їмо на тарілці, користуючись ножем і виделкою.
Припустимо очистити фрукти в руці, але їсти на тарілочці ножем та виделкою.

Персик розрізаємо на тарілці, видаляємо кісточку. Потім знімаємо шкірочку, користуючись ножем і вилкою, з їх же допомогою з’їдаємо, відрізаючи по шматочку.

Банани обчищаємо від шкірки і їмо ножем і виделкою, відрізаючи кружальцями.

Апельсини можна (теоретично) чистити ножем і виделкою, як яблука і груші. Але у випадку з апельсинами це вимагало б таланту циркового артиста. Так що, звертаючись до практики, чистимо апельсин наступним чином: надрізаємо шкірку хрестоподібно, знімаємо її та поділяємо на часточки.

Ні апельсини, ні мандарини не чистить спіралеподібно!

Грейпфрут подається розрізаним поперек, середина відокремлюється від шкірки, але залишається всередині. Посипаємо цукровою пудрою і їмо ложечкою.

Черешні та вишні беремо за гілочку і відправляємо в рот. По можливості непомітно випльовує кісточку в кулак, а потім на свою тарілку. Не випльовуємо кісточки прямо на тарілку! Не збираємо їх в попільничці!

Аналогічно можна чинити з виноградом, якщо ви не любите насіння і шкірку. Але виноград, як правило, з’їдають цілком.

Сливи розламують пальцями, кісточки кладуть на тарілку.

Полуницю слід подавати очищену, без зелені. Некрасиво розчавлювати на тарілці полуницю, подану з цукром і сметаною. Утворилася маса виглядає не дуже естетично. Сказане відноситься і до суниці.

Диня не любить ножа. Користуємося ложечкою. Кавун прямо-таки просить, щоб його їли самим примітивним способом, тобто тримаючи соковитий шмат двома руками. Не піддавайтеся спокусі! Півколо кавуна слід покласти на тарілку, відрізати ножем шматочок і, звільнивши його від насіння, на вилці відправляти в рот.

Компот, поданий у вазі, їмо весь час ложкою. Відпиває прямо з вазочки некрасиво. Кісточки фруктів випльовуємо на ложечку і кладемо на що стоїть поруч або під вазою. Не класти кісточки назад в компот! І не в попільничку!

Алкогольні напої п’ють таким чином:

Коктейль — маленькими ковтками, з перервами.

Горілку з невеликої чарки можна випити відразу.

Слід звернути увагу: порожню чарку вам можуть знову наповнити! Якщо ви маєте намір зберегти розумний темп, починаючи з третьої чарки пийте горілку потроху. У таких випадках вам не стануть збільшувати порцію, це не прийнято.

Пити до дна після вимовленого тосту потрібно в особливих випадках, останнім часом це перестало бути обов’язковим.

Можна, не чекаючи запрошення, надпити з чарки або, навпаки, на запрошення тільки пригубити її.

На чергову пропозицію долити спиртного, коли вам більше цього не хочеться, краще сказати: «Дякую, поки не хочу», — що пропонується слід прийняти без дискусії.

Віскі п’ють звичайно з льодом або содовою водою. Але можна пити й без цього, як хто любить.

Вино відпиває з чарки потроху.

Лікер — маленькими ковтками.

Коньяк — теж маленькими ковтками, з перервою. У цей час чарку можна тримати в руці, коньяк любить тепло.

Шампанське краще пити відразу. Але можна й потроху.

Якщо трапляється, що в гостях ви не знаєте, як що слід їсти, спостерігайте, як це робить господиня.

Що до чого

На початку обіду (вечері) подають закуски, в основному холодні, наприклад, паштети, заливну рибу і т. д. До блюд з ніжним, тонким смаком подають сухі білі вина. До салатів типу «переслідування», французькі або шинки подаються легкі червоні вина. Потім ідуть основні страви. До смаженої або запеченої риби, птиці, гарячої шинки, телячої печінки або копченого язика подають не дуже міцні білі вина. До більш важких м’ясних страв, таких як свинячі котлети, біфштекс, ростбіф, гуляш, тушкована печінка, копчені ковбаски подають червоні сухі вина. До м’яса диких тварин більше підходять більш витримані червоні вина. До овочів подають такі ж вина, як і до м’яса. До грибів виключно червоне вино. Шампанське подають лише в особливо урочистих випадках. До солодких страв — десерту, подають солодкі десертні вина, у яких вищий вміст алкоголю і цукру: лікери або солодкі ігристі вина. З сиром, що відрізняється тонким і ніжним смаком, добре поєднуються білі сухі вина без різкого кислого присмаку. До пікантним, гострих сирів слід подати терпке вино. Ніколи не слід зловживати вином. Треба завжди пам’ятати, що вино — це вишуканий напій, який особливо хороший в правильному поєднанні з певними стравами.

Запам’ятайте: до темного м’яса і м’яса диких тварин підходить червоне вино, до білого м’яса і риби або птиці — виключно білі вина. До більш тонких і ніжних на свій смак страв слід вибирати більш м’які вина, до пікантним — більш різкі. До свинини і смаженого гусака можна подати і біле і червоне вино, але це повинні бути міцні, добре витримані вина.