Smiling woman on the sofa with laptoip

Ввічливість

Всі ми не раз чули такі вислови, як: «холодна привітність» або «крижана ввічливість». Цими епітетами  характеризують не вельми приємні риси людського характера, інколи вони впливають на нього негативно, а буває роблять і  вкрай нестерпним.

У свій час Емерсон визначав ввічливість як «суму маленьких жертв», принесену нами для оточуючих людей, з якими ми вступаємо у ті або інші відносини. На жаль, з часом люди все менше замислюються над прекрасним висловлюванням Сервантеса: «Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість».

Ввічливість може бути істинною лише за умови, коли вона доброзичлива, тоді це — один із проявів щирої, безкорисливої доброзичливості по відношенню до всіх інших, тих, з ким людині доводиться зустрічатися на роботі, в гостях, зустрічаючись з керівником, у громадських місцях.

Немає для людини солодшої музики, ніж її ім’я, вимовлене вголос іншим. Але остерігайтеся називати ім’я співрозмовника неправильно — вам цю помилку можуть і не пробачити, почавши жорстко та дріб’язково мститися. Дуже важливо навчитися одразу правильно запам’ятовувати імена.

Ось як про це говорить Д. Карнегі: «Більшість людей не запам’ятовують імен з тієї причини, що не хочуть витрачати час і енергію на те, щоб зосередитися і закарбувати ці імена у своїй пам’яті. Шукають для себе виправдання у тому, що дуже зайняті. Однак вони навряд чи зайняті більше, ніж Франклін Рузвельт. А він для цього знаходив час, запам’ятовував і, при нагоді, згадував навіть імена механіків, з якими йому доводилося мати справу… Рузвельт знав, що один з найпростіших і найбільш дієвіших способів завоювати прихильність оточуючих — це запам’ятати їхні імена і навіяти їм усвідомлення власної значущості».