08.01.2010 (4)

Кінотеатр

У залі кінотеатру крім таких «неприємностей», як дама у капелюсі, закохані з похиленими один до одного головами, різкі парфуми, гучний критик, існує інший типовий кіно-бич: глядач, який голосно розповідає своїй супутниці (супутнику), «що зараз буде». Такого непроханого коментатора має стримувати його супутниця або друг. Стороння людина також має право зробити йому зауваження.

У кіно, на відміну від театру, прийнято їсти попкорн, цукерки, жувальні гумки, але, зрозуміло, не слід робити це голосно і зухвало, шелестіти папірцями, кидати їх під стільці.

На стадіоні ні шелест папірців, ні хрусткіт карамельок нікому не заважатиме. Однак смітити там також не слід.

На концерті особливо дратують усілякі покашлювання, зауваження вголос, шаргання взуттям, словом, все, що може завадити слухати музику. Ні в якому разі не слід наспівувати мелодію, яка звучить зі сцени, вибивати такт рукою або імітувати рукою дирегування.

Після концерту, вистави або кіносеансу чоловік проводжає запрошену ним жінку додому. Відвізши її на таксі або власній машині, чоловік чекає, поки вона увійде у під’їзд; ще ввічливіше вийти з машини і проводити супутницю до дверей її квартири. Жінка, яку чоловік запрошував на виставу, прощаючись, повинна подякувати йому за приємний вечір.