23.02.2010

«Ти» чи «Ви»?

Дуже часто доводиться стикатися з ситуацією, коли люди старшого віку вважають, що можуть собі дозволити звертатися до всіх молодших на «ти». Не враховуючи при цьому багатьох факторів. Мало того, що останнім часом серед молоді поширюється переконання в тому, що «Ви» — це пережиток позаминулого століття, архаїзм, анахронізм і свідчення «послужності та ієрархічності». Не заглиблюючись у роздуми про ієрархічність будь-якого суспільства, спробуємо проаналізувати цю проблему.

Звернення на «ти» зближує, стирає кордони у спілкуванні між людьми — зазначають деякі противники звернення на «Ви». Однак, межі між людьми завжди були і будуть. І це нормально. Особисто нам дуже складно уявити людину, яка однаково вільно пускає всіх зустрічних у свій будинок. То невже пустити будь-кого у своє життя — простіше?

Спірним залишається питання розподілу «ти» і «Ви» в Інтернеті. Так, багато хто вважає, що інтернет всіх зрівнює: мовляв у мережі всі мають один соціальний рівень і клас. Можливо, якась логіка у цьому і є. Але от особисто мені дуже складно звернутися до незнайомої людини на «ти» навіть у віртуальному світі. Цікавий вихід з цієї ситуації знайшли на деяких форумах, там при реєстрації необхідно вказати прийнятну для вас форму звернення. Що дійсно істотно спрощує спілкування.

Отже, згідно з правилами сучасного етикету звернення на «Ви» є обов’язковим у наступних випадках:

1. Незалежно від віку та соціального походження — в офіційному середовищі, при зверненні до малознайомого або ж незнайомого. При цьому, звернення на «Ви» до людини, що досягла 25 років, доповнюється ім’ям і по батькові; до тих же, кому від 15 до 25 — найчастіше тільки повною формою імені.

2. При спілкуванні з людиною, яку зустріли вперше.

3. У спілкуванні між товаришами по службі, у разі присутності при цьому сторонніх осіб.

4. Під час ділового спілкування у разі відсутності неформальних відносин між людьми.

5. До колег під час конференції, симпозіуму, тощо, незалежно від форм спілкування з ними у неформальній обстановці та у вільний від роботи час.

6. При спілкуванні лікаря з пацієнтом, незалежно від обставин.

7. Журналістами під час інтерв’ю навіть з добре знайомими людьми.

8. При зверненні до учнів старшої та середньої школи, що підкреслює шанобливе ставлення і відзначає зрілість особистості.

9. По відношенню до людей старшого віку — разом з ім’ям і по батькові.

10. В офіційній обстановці навіть по відношенню до добре знайомої людини.

Звернення «ти» допустимо:

1. У сім’ї, що є свідченням близьких відносин. Хоча і сьогодні де-не-де зберігається традиція звернення до батьків на «Ви».

2. У неофіційній обстановці при зверненні до хорошого знайомого, колеги, друга, до дітей.

3. У школі при зверненні до дитини до 9 років.

Чітких правил, що регулюють перехід з «Ви» на «ти», немає, але практика спілкування встановила певні орієнтири. Отже:

1. Не можна приймати одностороннє рішення про перехід на «ти», особливо це стосується підлеглої людини, так як це може бути сприйнято як фамільярність.

2. Старший може запропонувати молодшому перейти на «ти», однак це жодною мірою не зобов’язує молодшого погодитися на такий перехід, незважаючи на вікову різницю.

3. Перехід на «ти» з людиною, з якою існує велика різниця у віці та соціальному статусі, можливий виключно за бажанням обох співрозмовників.

4. У відносинах між чоловіком і жінкою пропозицію про перехід на «ти» має виходити виключно від жінки. Це правило не так суворо дотримується при ділових відносинах.

Як би там не було, кожен робить вибір для себе, орієнтується в спілкуванні самостійно, тим більше, що життєві ситуації бувають різноманітними, а на всі питання правила етикету відповідей не дають. Разом з тим, слід пам’ятати, що етикет, як елемент зовнішньої культури допомагає вирішувати у повсякденних ситуаціях безліч проблем.